" Высад-Про":
ВИВiСКИ Й ФАСАДИ

Фірма - бурштин

У часи 70-х - 80-х років - назва "фірмовий" було словом загальним. Товари були схожі на сіру масу, імпорту було мізерно мало. Всі що виходило за рамки повсякденного - називали фірмою. Про неї мріяли, про неї говорили й за нею ганялися.
Сьогодні багато чого змінилося.

Фирма - була синонімом заморської якості, стилю, моди, дорожнечі й, звичайно ж, дефіциту. "Фірмову річ" дістати було нелегко. Дістати - воістину дуже радянське слово, що точно характеризує епоху. Сюди ж можна віднести слова: "дефіцит", "черга", "викинули" (у тому розумінні, що на магазинному прилавку з'явився відмінний товар). "Де дістав?"- постійне питання на рубежі 70-х - 80-х років.
У ті роки джинси з лейблом Levis були мрією кожного парубка. Леонід Каганів у своєму есе дав відмінний опис поведений того часу: " 70-е роки радянська людина, що купила у фарцовщика джинси, не поспішав знімати пластикові висульки із чеками й строкатий картонний щиток, прикріплений до задньої кишені. Справжній радянський чепурун борознив простори вулиць, мліючи від гордості за яскраву картонку на кормі, численні бирки зі штрих-кодами й багажні ярлики, що ляскають по вітрі".
Дефіцитна мода на "вельвет" і "варенки" розпалювала все більший ажіотаж у погоні за фірмою, що поступово активніше проникала в життя людей. Було своєрідним шиком проїхатися саме на "фірмовому поїзді", послухати "фірмову платівку", відстояти в черзі за "фірмовими туфлями" або будь-яким іншої "фірмовим товаром" легкої промисловості.
80-е роки так само не радували тотальною доступністю до фірми, мало хто міг собі дозволити купувати дорогі речі, в основному це були діти дипломатів або торговельних працівників. Але саме в 80-е роки одержує свій розвиток концепція "фірмової торгівлі". Уже тоді діяльність фірмових магазинів - була спрямована на популяризацію фірми, продукцію, який вони представляють, зі зміцненням довіри покупців. Зараз це можна назвати більшим проривом в області маркетингу того років. До речі, потрібно помітити, що саме в той час, торговельні магазини починають активно займатися рекламно-інформаційною діяльністю: барвисті проспекти, вкладиші, календарі, оголошення в центральній і місцевій печатці, по радіо й телебаченню. Велике значення надавалося рекламі в місцях продажів: оформленню вітрин, інтер'єрів, куточків покупців і довідкових стендів.
Поступово фирма початку здобувати більше доступний і масовий характер.
Зараз люди перестали їздити на машинах - вони переселили на Mercedes, BMW, Audi. Стали носити не просто одяг, а Levis, Lacoste, D&G і т.д., ну а те, що раніше називалося "фірмовою річчю" - стали називати "брендовой".
Людина XXI століття одержала великий вибір і масу альтернатив. Амбіції змушують платити за бурштин. Емоції, враження, статус і престиж - диктують свої правила. Логотип як і раніше в пошані.
Сьогоднішня фирма існує на ринку твердої динамічно, що розвивається конкуренції. Якщо в 70-е відомі марки можна було по пальцях перечесть, то тепер, кількості марок немає межі. Фірми народжуються й умирають, і за законом природного добору - виживають найсильніші. Левиною хваткою володіють тільки бурштини або марки-претенденти в це привілейоване панування.
Бурштин - одне з модних слів сучасного миру. Обчислити бурштин не складно: тотальна поінформованість про товар (виробнику) і його характеристиках, а так само чітка ідентифікація продукту з певним чином життя. Наприклад: McDonalds - це швидко, близько й дешево; Volvo - якість, безпека, престиж і т.д.
По статистиці, успішна компанія повинна проводити невеликий ребрендинг (зміну деталей фірмового стилю) кожні 4 роки свого існування на ринку, інакше фірма і її товар ризикують потрапити в ранг відсталих, не сучасних, не затребуваних.
Сьогодні споживач пішов дуже виборч і вимогливий: хоче найкращого товару, сервісу, якості й прийнятних цін. Тут фірмі важливо завоювати свого споживача й зробити його постійним в умовах бізнес боротьби.
В 70-е роки, у погоні за модними заморськими джинсами, людина мріяв придбати собі новий образ - модного, стильного, що виділяється з юрби "знака якості" індивіда.
Фирма реалізовувала потреба людини, вирішувала проблему, була ключем до створення його іміджу.
Говорячи про имиджевих потреби вже сучасної аудиторії, на ряді, із зовнішнім виглядом, усе більше стають актуальними й значимими критерії надійності, стабільності, упевненості й виправданості. Хочеться довіряти компанії, знать, що завтра вона не зникне, і що дійсно одержиш те, чого очікуєш.
Для сучасної фірми важливо правильно конкурувати. Для цього необхідно зрозуміти потреби цільової аудиторії й відбити її пріоритети в образі фірми. Візуальний ряд - повинен нести в собі обіцянки й гарантії рішення проблеми. Графічні елементи корпоративної індивідуальності (логотип, фірмові кольори, фірмовий стиль) є нагадуванням аудиторії про компанію, а так само сприяють їхній мотивації до певних дій: довідатися про організацію більше, скористатися її послугами або купити товар. Саме по цьомуе розробка логотипа й фірмового стилю компанії є найважливішим для життя фірми.
Логотип продає й за нього готові платити.